Дмитро Грицута: Ринок страхування продовжив падіння

— Як змінилася з урахуванням кризи структура каналів продажів страхових продуктів?

Зараз на ринку значно впав банківський канал продажів. У нас у 2008 році його обсяг становив 35%, зараз - 14%. Пріоритети на сьогодні - агенти, посередники та офісні продажі. Агентські мережі зараз дуже активно розвиваються, але, на жаль, не завжди законними методами. Наприклад, у Києві машини, що продають "з коліс" поліси ОСЦПВ, давно не рідкість.

Дуже активно розвивається корпоративне добровільне медичне страхування (ДМС) - один із небагатьох видів, які не втратили актуальності і мають гарний попит, що пов'язано з подорожчанням медикаментів і послуг багатьох медкомпаній. ДМС не є прибутковим, більше використовується для залучення клієнтів.

— Чи є нові тенденції на ринку комісійних винагород?

Ринок комісійних значно зріс, і це тривожний момент. Великі компанії ризикують повністю втратити свої мережі, що здійснюють продаж продуктів через посередника, який може працювати на два фронти. Деякі страхові компанії взагалі відмовляються від продажу обов'язкових видів і виступають у ролі агентів. Це для них вигідніше - отримують фактично половину платежу, не несучи при цьому жодної відповідальності.

— Страхування майна на сьогодні актуальне?

Підприємства ще більш-менш страхуються, особливо ті, хто має кредити в банках. Складнощі зі страхуванням майна фізосіб, а щодо великих об'єктів проблем практично немає, єдина - демпінг. За останні два роки тарифи зі страхування майна впали втричі. Ще три роки тому 0,1% вважався партнерським тарифом для підприємств, то на сьогодні 0,1% і кажуть - ломіть ціну.

— Як йдуть справи з агрострахуванням, чи є попит?

За оцінками експертів, на сьогодні застраховано близько 5% посівних площ. Цей ринок упав у рази, що пов'язано з відсутністю держпідтримки. Раніше зростанню продукту сприяла наявність бюджетних дотацій (компенсація частини страхового платежу). Тепер страхуються або великі агрохолдинги, які розуміють, що таке диверсифікація ризиків, пов'язаних із негодою, або підприємства, які мають кредити в банках. Минулий рік цей сегмент ринку був дуже збитковий - зашкалило за 200%, що пов'язано з масовою загибеллю посівів на більшій частині північної та північно-східної території України. А це для страховиків - величезні збитки. Багато з них заявили, що не будуть більше працювати в цьому напрямку.

— І все ж, як Вам бачиться майбутнє цього виду страхування, особливо з урахуванням ініціативи створення Державної аграрної страхової компанії?

До ініціативи ставлюся стримано. Існують різні варіанти створення держкомпанії. Один із них - на агроринку буде єдиний страховик, а всі інші виступлять у ролі агентів. Інший принцип - тільки при страхуванні в держкомпанії можна розраховувати на бюджетну дотацію, третій варіант - держкомпанія буде тільки перестраховувати ризики, тобто, страхувати будуть як раніше. З огляду на збитковість цього виду, існує ризик додаткових втрат держбюджету. Якщо в інших страховиків є можливість диверсифікації ризиків шляхом наповнення страхового портфеля ще чимось і подальшого перестрахування за кордоном, то, як бути з Державною аграрною страховою компанією до кінця не зрозуміло.

Що стосується перспектив цього виду страхування, то прогнозувати складно. На сьогодні ми навіть не знаємо, як позиціонувати себе перед перестраховиками. Ми повинні заявити очікуваний обсяг премій, зібраних за цим видом. Цифру неможливо позначити. Якщо у 2008 році - 10 млн. грн., то за кінець 2009-2010 рік - 1,5 млн. грн. Падіння колосальне.

— Чи змінилося ставлення перестраховиків до України?

Останні зустрічі з перестраховиками свідчать про те, що інтерес до України якщо не зменшився, то точно не збільшився. Ба більше, деякі перестраховики взагалі відмовляються від роботи з нашим ринком, а також зі схожими - з Молдовою, країнами Кавказу - через дуже малі обсяги, високу вартість адміністрування і великі економічні та політичні ризики. На сьогодні все ще готові нас вислухати і корейські, китайські, індійські, турецькі перестраховики, це ті ринки, на які великі українські страховики ніколи не виходили.

— Чи варто, на Вашу думку, створювати Державну перестрахувальну компанію?

Я не вважаю, що є в ній потреба. Я можу ще зрозуміти інтерес бюджету, якщо йдеться про Державну страхову компанію. Наприклад, страхування пасажирів на транспорті. Останній приклад - ДТП у Марганці, де задіяно поліс нашої страхової компанії, але поліс ОСЦПВ. А кожен перевізник, отримуючи ліцензію, зобов'язаний страхувати свою відповідальність перед пасажирами в разі завдання їм шкоди. Цієї страховки поки не знайшли, вона ніде не заявлена, найімовірніше, її взагалі не було. Ось для таких видів страхування є сенс створювати Державну страхову компанію. Перестрахувальний бізнес занадто великий і складний, дуже мало прикладів у світі, де державна перестрахувальна компанія працює успішно. Точно можу сказати, ринку не потрібен ще один перестраховик, нехай навіть це буде держава.

— На якому етапі зараз врегулювання ситуації в Марганці?

Ми сприяли в зборі документів. Відповідно до закону про ОСЦПВ, підставою для виплати страхового відшкодування є рішення суду про визнання винною застрахованої сторони. Але в цій ситуації є свої моменти, тому що поліс страхування був третього типу - застраховано конкретну машину з конкретним водієм, а водій, який перебував за кермом автобуса під час аварії, не був зазначений у полісі, ба більше, він не мав трудової угоди з роботодавцем.

Загалом, якщо з вини маршрутного таксі стається ДТП, то за полісом ОСЦПВ відповідальність настає щодо майна у зв'язку з нанесенням шкоди, у цьому разі локомотиву, щодо пасажирів - то відповідальність за ОСЦПВ настає після виконання зобов'язань за полісом страхування від нещасного випадку пасажирів на транспорті. Якщо цього поліса немає, то набуває чинності відшкодування за ОСЦПВ за кожним пасажиром з лімітом у цій ситуації 51 тис. грн. на одного застрахованого. Сюди включаються витрати на похорон, відшкодування моральної шкоди, що визначається судом за кожним конкретним випадком.

Щодо тих, хто постраждав, але залишився живим, то їм відшкодовується вартість лікування. Найскладніше - визначити, якою є наша відповідальність за цим полісом. І ще один момент, наскільки я знаю, власник мікроавтобуса ще в бігах, а він мав протягом трьох днів написати заяву на відшкодування збитків. Це означає, що ми маємо право виставити йому регрес.

— Чи з'являться на ринку нові гравці, чи можлива його консолідація?

Я вважаю, що зміцнюватимуться позиції окремих гравців, які вже діють. Можливий перерозподіл у ТОП-10, він уже відбувається. Нічого глобального в плані виходу нових гравців не очікую, принаймні на сьогодні інтерес західних інвесторів вичерпався до українського ринку. Іноземних інвесторів раніше приваблювало те, що можна було за рік подвоювати, потроювати обсяг зібраних страхових платежів. Зараз цієї можливості немає. Але якісь злиття або поглинання можливі.

— Зараз говорять про масові перевірки страховиків з боку Держфінпослуг? Чи приходили до Вас контролери?

До нас перевіряльники не приходили. Усі розповідають про "листи щастя" з приводу додаткової аудиторської перевірки, я такого листа не отримував. На одній із зустрічей страховиків із паном Волгою місяці зо два тому він заявив, що компанії, які проходять міжнародний аудит, таких листів не отримуватимуть. А ми вже п'ять років поспіль проходимо міжнародний аудит.

З приводу перевірок ситуація двояка, я вважаю, що має бути прозорий принцип аудиту. На сьогодні певної системи в діях Держфінпослуг я не бачу. Абсолютно згоден з тим, що не можна вважати не легітимними документи, які було видано за попереднього керівництва відомства, інакше ми опинимося в дивному становищі - якщо всі ліцензії недійсні, то й відповідно поліси. Виходить, треба зупинити ринок і перезавантажити його. Я завжди вважав, що найголовніший момент успішності роботи будь-якого державного органу - це те, що має бути зрозуміло прописана стратегія, згідно з якою рухається ринок.

— Яка частка ДМС у портфелі Вашої компанії?

У нас обсяг ДМС завжди був на рівні 1-2%, зараз становить близько 9%, частку продовжуємо нарощувати. Створено власний медичний асистуючий центр, раніше ми користувалися послугами інших організацій. "Обкатали" найвимогливіших клієнтів.

— Якого підходу дотримується ТАС у роботі з КАСКО та ОСЦПВ?

У нас КАСКО знижується, що пов'язано з банківським каналом продажів. Але ми не відмовляємося від цього виду страхування. З ОСЦПВ добре працює мережа, є непогане зростання. Збитковість за ОСЦПВ у нас нижча за рахунок того, що більша частина продажів припадає на регіони, де втрати менші, ніж у великих містах.

— Як змінилася динаміка платежів з ОСЦПВ після підвищення тарифів?

Середній платіж у нас збільшився на 56%, а кількість полісів скоротилася на 40%. Тому дві причини. Перша - наприкінці серпня, дізнавшись про підвищення вартості полісів, багато громадян почали скуповувати їх про запас, друга - деякі власники ОСЦПВ не поспішають продовжувати договори, сподіваючись, що компанії повернуться до старої тарифної сітки. Але це до першої зупинки ДАІ...

— Які плани компанії зі збору страхових платежів у поточному році, що очікуєте від 2011-го?

Прогнозний показник по нашій компанії - приблизно плюс 15-20% до обсягів 2009 року. На наступний рік ми закладаємо ще плюс 10% по ринку і по компанії - плюс 10-15%.

— Чи планується збільшення капіталізації компанії?

Компанія досить капіталізована. Можливі якісь рухи в цьому напрямку, але поки що глобальних планів немає.

— Чи цікавляться інвестори Вашою компанією?

Ми точно ніким не цікавимося. Зараз ми реструктуризували свій бізнес, підвищили ефективність діяльності. Кризовий рік нас багато чому навчив.

Щодо інтересів ззовні, то ми цілеспрямовано не продаємося і не шукаємо покупця, але якщо буде цікава пропозиція, то акціонери можуть розглянути можливість продажу частини бізнесу або входження партнера.