Медичному страхуванню нездоровиться

Добровільне медичне страхування потребує взаємовигідного партнерства СК і лікувальних установ. Як знайти компроміс, перетворивши "больові точки" ДМС на нові можливості?

Ринок добровільного медстрахування переживає нелегкий час. Незважаючи на зростання обсягів страхування ринку ДМС з огляду на медичну інфляцію, скорочення бюджетів на соціальні програми та зниження споживчих доходів населення негативно позначаються на кількості договорів ДМС, розповідає Оксана Гончарко, директор з ДМС СК "Альфа Страхування" (Україна).

На цьому тлі відбувається зміна позицій страховиків у ТОП-10. На перерозподіл рейтингових місць впливає те, яка частка медичного портфеля була у тієї чи іншої компанії у Східних областях і Криму і наскільки великими виявилися втрати бізнесу в цих регіонах. Негативно на ринок впливає і введення ПДВ на вартість медикаментів і виробів медичного призначення, а також девальвація гривні. У підсумку головний тренд, який відчули на собі клієнти страхових компаній - підвищення цін на ДМС, яке за підсумками 2014 р. перевищило 50%. І цей тренд продовжиться і в 2015 році, вважає Геннадій Мисник, заступник голови правління АСК "ІНГО Україна".

Зміна кон'юнктури медичного ринку і негативна економічна ситуація позначаються і на попиті на ДМС. Відбувається відмова від страхування фізосіб взагалі або страхування здійснюється за ризиковими продуктами (екстрений стаціонар і швидка допомога). Що стосується корпоративного сектору, відбувається зміна програм страхування в бік покриття ризикових подій, відмова від профілактичних і планових послуг (планової стоматології, оздоровлення, вакцинації та вітамінізації), проведення андеррайтерських розрахунків еквівалентно вартості долара, виняток покриття опцій, що важко прогнозуються за інтенсивністю зростання збитків, у рамках запланованих клієнтом бюджетів на страхування.

Як зазначають у компаніях, з 1 січня 2015 р. середня виплата на одного застрахованого за медпослугами зросла на 5-50%, на медикаменти вітчизняного виробництва - на 20-40%, імпортного - у 2-2,5 раза.

Оптимістичні очікування щодо стабілізації та реального зростання в сегменті ДМС учасники ринку висловлюють лише в прив'язці до стабілізації макроекономічної ситуації в країні (імовірно до кінця року). Також очікування щодо зростання страхової премії пов'язані з ухваленням змін до Податкового кодексу щодо співвіднесення платежів ДМС на валові витрати підприємств замість їх оплати з прибутку.

"Можливі позитивні зрушення також з огляду на розширення співпраці страхових компаній з медустановами у зв'язку з ухваленням змін до законодавства щодо статусу лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), а також лобіювання страхування працюючих підприємств та колективів за ДМС у м. Києві", - розповіли в СК "Альфа Страхування" (Україна).

Больові точки

В умовах, що склалися, можна назвати кілька "больових" точок, які серйозно впливають на розвиток ринку ДМС. На думку Оксани Гончарко, основною 2015 р. буде фінансова стійкість в умовах девальвації та інфляції, а також контроль і управління збитками з ДМС. У той же час, больова точка для клієнтів на цьому тлі - зростання цін на медпослуги та програми ДМС, а також необхідність ще більше урізати страхові опції як у колективних, так і індивідуальних договорах, відзначають в АСК "ІНГО Україна".

Ще одна серйозна проблема, на думку учасників ринку, пов'язана із взаємодією з медустановами. Загальна якість медичних послуг у ЛПЗ усіх форм власності помітно падає. Зменшується кількість спеціалізованих і відомчих ЛПЗ через відмову роботодавців від непрофільних активів. Існує кадровий дефіцит фахівців на всіх рівнях медичної допомоги, збільшується частка пенсіонерів. Рівень матеріально-технічного забезпечення ЛПЗ, а також їхня діагностична база або швидко зношується, або в окремих випадках взагалі застаріла. Багатопрофільних приватних клінік недостатньо, особливо в регіонах (так само як і клінік із широкою мережею). Серед спеціалізованих або регіональних клінік нерідкі випадки монополізму.

"На жаль, без ухвалення законодавства щодо зміни статусу ЛПЗ (делегування йому права підприємницької діяльності), ринок медклінік особливо не зміниться. З огляду на загальну ситуацію в країні, не варто також очікувати додаткових інвестицій у розвиток приватних ЛПЗ. При збереженні платоспроможності вузького кола споживачів медпослуг існують тенденції їхнього звернення за меддопомогою в закордонні клініки", - констатує Оксана Гончарко.

В АСК "ІНГО Україна" поділяють думку про те, що негативним трендом сьогоднішнього ринку медоклінік є відсутність серйозних інвестицій у розвиток інфраструктури, через що нові гравці з'являються вкрай рідко. Один із винятків - відкриття в січні 2014 р. Медичного центру "ІНГО". "Утім, якщо в країні почнуться реформи і у сфері державної охорони здоров'я відбудуться серйозні зміни, частина клінік може змінити форму власності з комунальної на приватну, що має посилити ринкову конкуренцію", - діляться в компанії.

Експерти ринку переконані, що впоратися із зазначеними вище проблемами може допомогти тільки співпраця страховиків у сегменті ДМС з ЛПУ. "Основним трендом на 2015 рік у частині співробітництва, на мій погляд, буде об'єднання зусиль з оптимізації збитковості між ЛПЗ і страховиком, що забезпечить раціональне використання страхових платежів і досягнення запланованого фінансового результату від страхової діяльності", - вважають у СК "Альфа Страхування" (Україна).

Утім, зазначає Геннадій Мисник, заступник голови правління АСК "ІНГО Україна", між страховиком і ЛПУ не завжди можливий взаємовигідний діалог. "Усе залежить від бізнес-моделі, яку обрала та чи інша клініка, - вважає він. - Клініки, на яких лежить серйозне кредитне навантаження, змушені вести більш агресивну цінову політику щодо клієнтів і партнерів. Це призводить до неодноразового підвищення цін, призначення надлишкової діагностики за страховими випадками, поліпрогнозії (призначення великої кількості препаратів). Ймовірно, страхові компанії будуть змушені згорнути роботу з такими недобросовісними клініками. Сьогодні страхова медицина потребує саме прогнозованого партнерства. Як показує наша практика, з клініками, в яких страхові компанії є вагомим каналом продажів, компроміс може бути знайдений".

Про важливість партнерства СК і клінік говорять і в СТ "Іллічівське". "Складна економічна ситуація в країні, безперечно, позначилася на платоспроможності населення. Громадяни, які не мають страхового поліса, дедалі частіше утримуються від звернень до приватних клінік, які, втрачаючи доходи, прагнуть зберегти їхній колишній рівень і починають оббирати страховиків. Спроби налагодити діалог із клінікою, як правило, не приносять результату. Страховику ж важко відмовитися від співпраці з такою установою, тому що серед страхувальників існує певний попит на обслуговування в цих клініках. Досить дивно, що до подібних маніпуляцій вдаються саме відомі клініки", - ділиться Леся Титова, начальник управління особистого страхування СТ "Іллічівське". Виходить патова ситуація. Так, в умовах зростання цін на послуги та кошик медикаментів страховикам і так доводиться нелегко, а тут ще й "другий фронт" у боротьбі з недобросовісними діями клінік.

Крім цього, двома третинами голосів збори висловили довіру генеральному директору МТСБУ Володимиру Шевченку.

У зв'язку з виходом з ревізійної комісії СК "Європейський страховий альянс" обрано новий склад ревкомісії, до якого увійшли СК "Галицька", "Оранта-Січ", "Скайд", "Саламандра Україна" і "Арсенал Страхування".

Нагадаємо, Голосіївський районний суд Києва заборонив призначати генеральним директором МТСБУ Володимира Шевченка, який нині виконує обов'язки гендиректора МТСБУ. Відповідну ухвалу було винесено судом за позовом члена координаційної ради МТСБУ Сергія Білого.

Як повідомлялося, президія МТСБУ на позачерговому засіданні 20 березня на виконання рішення координаційної ради та з метою безперебійної роботи бюро призначила виконувачем обов'язків гендиректора Шевченка.

Згідно з рішенням, Шевченка призначено в.о. гендиректора до призначення нового керівника відповідно до статуту бюро (гендиректора призначає президія МТСБУ, яку обрано загальними зборами членів бюро). Збори з переобрання гендиректора було призначено на 26 березня 2015 року.

Раніше також повідомлялося, що коордрада МТСБУ цього ж дня, 20 березня, відсторонила гендиректора Шевченка від займаної посади і рекомендувала президії бюро призначити в.о. гендиректора.

Як вирішувати?

Щодо того, як розв'язувати наявні проблеми, учасники ринку сходяться на думці, що кожній проблемі відповідає її рівень компетенцій та управління. "На рівні компанії можна вирішувати локальні завдання, пов'язані з прийняттям ризику на страхування, а також роботи з тими чи іншими ЛПЗ. Питання ж регуляторної політики мають вирішуватися на законодавчому рівні", - резюмує Геннадій Мисник. Головне - щоб держава була зацікавлена в страховому ринку.

Як вважають страхові експерти в сегменті ДМС, СК і клініки могли б домовитися. Адже існують міжнародні медичні регламенти і стандарти діагностики та лікування, прийняті, наприклад, Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Варто було б тільки обумовити їх обов'язкове застосування під час призначення клієнтам і неухильно дотримуватися домовленостей. І хоча, на думку деяких експертів ринку, не всі подібні стандарти досконалі, а низка з них поки що не працює, комерційна складова співпраці СК і клінік залишає можливість для паритетного партнерства. Адже за статистикою страхових компаній клієнт залишає в медустановах на 20% більше грошей, звертаючись за медпослугами як страховий пацієнт.