Імунітет до ризику
Страховикам вдалося зберегти клієнтську базу з ДМС і навіть отримати зростання премій за рахунок девальвації гривні. Залишилося дотягнути до кінця кризи.
Страхові компанії - оператори ринку добровільного медичного страхування (ДМС) усіма силами прагнуть зберегти дану сферу страхових послуг від стагнації і при цьому залишитися на плаву.
Мріяти про бурхливий розвиток ринку в умовах тривалої економічної кризи не доводиться. Компанії змушені шукати вихід із ситуації, коли триває, з одного боку, зростання цін на медикаменти та медичні послуги, а з іншого - падіння платоспроможного попиту на страхові послуги з боку клієнтів.
Потрібно розуміти, що основні споживачі ДМС (90-95%) - це корпоративні клієнти. Природно, в умовах економічного спаду юрособи намагаються скорочувати свої витрати, зокрема й на страхування персоналу. І навіть у цих умовах на ринку ДМС формально зберігається позитивна динаміка - страховики звітують про зростання зборів страхових премій.
Просто зростання
Дійсно, за січень - вересень 2015 р. обсяг страхових премій, зібраних на ринку ДМС, порівняно з аналогічним періодом 2014 р. збільшився на 16,7%, до 1,4 млрд грн. Щоправда, потрібно розуміти, що приріст платежів за ДМС зумовлений не зростанням кількості клієнтів, а девальвацією гривні, яка позначилася на вартості обслуговування застрахованих осіб.
"Основний фактор, що забезпечує приріст премій на ринку ДМС, - збільшення тарифів внаслідок істотного подорожчання вартості медпослуг, медикаментів та інших товарів медичного призначення", - зазначає Микола Величко, начальник управління особистого страхування СК "Українська страхова група".
За його словами, девальвація гривні, крім підвищення тарифів, призвела до появи в страхових договорах спеціальних "валютних" застережень, додаткових франшиз тощо. "Девальвація позначилася на ринку ДМС дуже сильно.
Курс зріс удвічі, вартість середнього страхового платежу - в 1,5-1,8 раза. За даними Української федерації страхування, за дев'ять місяців зростання ринку ДМС становило близько 34%", - говорить Сергій Срібний, директор департаменту особистого страхування СК "АХА Страхування".
Клієнт завжди правий
Водночас криза змусила страховиків розробляти нові програми з ДМС, що поєднують оптимальне наповнення і відносну доступність. Ольга Тітко, начальник управління особистого страхування СГ "ТАС", стверджує, що більшість корпоративних клієнтів, незважаючи на складність економічної ситуації, все ж не відмовилися від медичного страхування свого персоналу.
Щоправда, тепер страховикам доводиться враховувати індивідуальні побажання клієнтів. "Як показує практика, у клієнтів можуть виникнути найрізноманітніші побажання: починаючи від індивідуальних страхових опцій за програмою страхування і закінчуючи зміною списку винятків за договором страхування", - зазначає Ольга Тітко.
У підсумку виходить, що хоча більшість корпоративних клієнтів і не відмовилися від ДМС, водночас вони переглянули наповнення програм і оптимізували витрати на страхування персоналу. Клієнти хочуть бачити оптимальну структуру страхового покриття, розроблену з урахуванням саме їхніх вимог, специфіки роботи тощо.
Перешкоди заради
Страховики зазначають, що працюють часто не завдяки, а всупереч ситуації, що склалася в економіці, законодавстві, регуляторному середовищі. Недосконалість законодавства не дає змоги СК встановлювати нормальні договірні відносини з державними медустановами, відсутність у країні затверджених стандартів надання медичних послуг призводить до конфліктів між медустановами та СК, які повинні оплачувати їхні послуги (часто необґрунтовані) для своїх клієнтів.
Непрозорість і погана прогнозованість процесу ціноутворення на медпрепарати теж не додають стабільності ринку ДМС. Держава ж абсолютно не допомагає, та ще й регулярно ініціює проєкти запровадження обов'язкового загальнодержавного медстрахування, в яких не залишає місця СК, що мають досвід роботи в цій сфері. Усе найчастіше зводиться до бажання заснувати черговий державний страховий фонд із прогнозовано низькою ефективністю і потенційно високим ризиком банкрутства.
На думку низки експертів, ринку ДМС у нинішніх умовах також заважає розвиватися та обставина, що в більшості корпоративних клієнтів бюджет із ДМС закладається в гривнях, унаслідок чого їм доводиться або зменшувати кількість опцій в укладених договорах, або застосовувати франшизу щодо медикаментів, щоб не перевищити цей бюджет.
"У ІТ-компаній, у більшості яких бюджет за ДМС сформовано в доларах або євро, такої проблеми не виникає, тому вони продовжують досить активно користуватися всіма послугами", - зазначає Сергій Срібний.
Приватний випадок
Продукти, які компанії можуть пропонувати приватним особам, найімовірніше, являють собою сферу медичного страхування, що включає швидку допомогу, невідкладний стаціонар, можливо, якісь опції планового стаціонару з тимчасовою франшизою. Такі роздрібні продукти найчастіше продаються зашитими в банківські картки.
За даними Нацкомфінпослуг, за дев'ять місяців 2015 р. клієнти-фізособи заплатили страховикам за поліси ДМС 368,9 млн грн., або 8% усіх премій, що надійшли в СК від фізосіб за звітний період. Цей показник порівняно з аналогічним періодом 2014 р. зменшився на 11,4%, або 47,5 млн грн. Зазначимо також, що за договорами медстрахування з фізособами було виплачено 279,6 млн грн. (14,4% загального обсягу виплат фізособам), що на 5,4%, або 15,6 млн грн., менше, ніж у 2014 р.
Страховики зазначають, що ставка, зроблена низкою компаній на запуск так званих "коробкових" продуктів ДМС (уніфікованих, часто спрощених і здешевлених полісів), не завжди виявилася виправданою. "Коробкові" продукти виключають можливість індивідуального підходу до клієнта, врахування його побажань і вимог, тому говорити про успішність цього варіанту в умовах посилення конкуренції, напевно, не варто", - вважає Ольга Тітко.
Щоправда, деякі компанії зазначають, що за певних умов ця послуга може виявитися затребуваною. "У нас є так звані "коробкові" продукти. Здебільшого вони належать до банківського каналу продажів і користуються непоганим попитом", - розповідає Сергій Срібний.
За його словами, є приклади добре складених "коробкових" продуктів, які можна продати як в офісі компанії, так і в мережі партнерів, а потім легко активовані клієнтами через сайт страховика. "На наш погляд, це продукт, який може бути цікавий будь-якому жителю країни, оскільки в ньому передбачено швидку невідкладну допомогу, стаціонар і амбулаторну допомогу в разі ДТП", - зазначає пан Срібний.
Непряма залежність
Опитані страховики сходяться на думці, що зростання премій на ринку ДМС за підсумками 2015 р. становитиме не менше 20-25%. При цьому прогноз на 2016 р. багато в чому залежить від того, яку модель Податкового кодексу буде затверджено.
"Якщо буде прийнято Податковий кодекс, запропонований Мінфіном, - збільшення ПДВ на медикаменти з 7% до 20%, ми побачимо черговий стрибок цін на медикаменти, середнього збитку і, відповідно, вартості страхових послуг", - вважає Сергій Срібний.
При цьому, на його думку, як і під час минулорічного стрибка курсу долара в січні-лютому аптечні мережі та оптові постачальники збільшать вартість медикаментів не в межах курсової різниці, а десь на 30-50%, щоб захеджувати свої ризики.
У підсумку тільки через якийсь час, найімовірніше, через один-два квартали, ринок знову повернеться до більш-менш зрозумілих цін на препарати. "Тому за того самого ринку, гравців і застрахованих обсяг премій може збільшиться на 15-20%", - вважає пан Срібний. Якщо збережеться той самий ціновий діапазон, великих стрибків можна не очікувати, і збільшення обсягу премій на ринку ДМС може бути не більше ніж на 10-15%.
