Чому страховики готуються до банкрутств і чи реально запобігти "ефекту доміно" на фінансовому ринку
Події, які зараз відбуваються в банківському секторі, включно з девальваційними процесами і закриттям банків регулятором, поки що не позначаються на страховиках, повідомляє Forbes.ua. Але в найближчій перспективі небанківський фінансовий сектор також потрапить під вплив загального стану економіки. Це означає, що запустяться процеси, аналогічні банківським. Не всі страховики можуть постраждати через свій зв'язок із банками-конвертаторами або свою участь у конвертаційних схемах, але загалом те, що відбувається, може дуже болісно позначитися на ринку. Як можна пом'якшити наслідки для страхового ринку і його клієнтів?
Починаючи з березня поточного року Національний банк України щотижня закриває по кілька банків. При цьому аналогічного процесу щодо тісно пов'язаного з банками страхового ринку не відбувається. Зрозуміло, виникає питання: завдяки чому страховикам під час девальвації, військового конфлікту, економічної нестабільності та масового закриття банків вдається залишатися на плаву? Так, згідно з даними Національної комісії, що регулює ринки фінансових послуг, на початок другого півріччя 2014 року в Україні працювали 342 ризикові страхові компанії та 58 компаній зі страхування життя.
"Нацбанк закриває банки з двох причин - за непроведення платежів і за невиконання зобов'язань за депозитами. НБУ відразу бачить, хто з банків не може провести платіж. У страхуванні ж цей ефект накопичувальний - скарги надходять поступово, і накопичуються зазвичай рік", - пояснює перший віце-президент страхової компанії "АХА Страхування" Андрій Перетяжко. Він нагадує, що під час нестабільності 2008-2009 років страховики почали "лягати" через півроку після початку кризи, а найбільші проблеми почалися тільки через рік. За таким самим сценарієм ринок може піти і зараз. Усі передумови для цього назріли.
Насамперед страховики стали жертвою фінансового стану банківської системи. Нагадаємо, що, за законом, резерви страхових компаній, тобто кошти, необхідні для забезпечення платоспроможності ринку, розміщуються, зокрема, на депозитах у банках. Однак як кошти юридичних осіб ці гроші не підпадають під будь-які гарантії. Страхові компанії не можуть повернути кошти з банків, які вже стали неплатоспроможними, або ж із банків, які депозити не повертають, але під опіку Фонду гарантування вкладів не переведені. І урядовці не поспішають надати цим грошам спеціального статусу, що могло б суттєво пом'якшити удар кризи по фінансовому сектору. "Ніхто не виводить із резервів в окрему групу депозити, які страховики, відповідно до законодавства, розміщували в банках. Страховики вже зараз кажуть, що щодо повернення цих грошей потрапляють у таку чергу, що навряд чи зможуть розраховувати на відшкодування", - констатує керуючий партнер юридичної компанії Aries Олег Давиденко. Водночас ніхто не рахує, скільки фіктивних банкрутств організовується прямо сьогодні з мотивацією про неможливість повернути гроші з банків - навіть за умови, що у банку і страхової компанії одні засновники.
На цьому тлі зростає збитковість у східних областях. Насамперед від неї страждають такі компанії, як ВУСО та АСКА, істотні ємності яких були зосереджені на об'єктах у Донецькій і Луганській областях. Ще одним ефектом від подій на сході стали труднощі з перестрахуванням ризиків для більшості компаній - зовнішні ринки ризиків збільшують тарифи для України як для території з підвищеною ймовірністю страхових подій.
Іншою проблемою, з якою зіткнулися страховики, стала заборона на перерахування за кордон платежів у валюті, введена постановою №540 НБУ. Це означає неможливість перестраховувати ризики на зовнішніх ринках, тобто - потенційну підвищену збитковість або відмову у виплатах за цілим ланцюжком страхових подій. "Щодо перестрахування страховики в кращому разі ведуть переговори з іноземними партнерами, домовляючись, що премія буде виплачена пізніше. Але якщо ситуація затягнеться ще на кілька місяців, компанії або посилять умови для страховиків, або українські компанії взагалі втратять можливість отримати контракт на новий період, - попереджає Андрій Перетяжко. - За моїми оцінками, є місяць-два для вирішення ситуації з валютними платежами з перестрахування. Такі великі групи, як наша, підтримують материнські структури. Але для решти компаній ситуація майже критична".
Утім, згідно з даними Forbes, проблему можуть розв'язати на початку листопада, оскільки Українська федерація забезпечення і великі страхові компанії ведуть активні переговори з Національним банком. "Питання з валютою ми сподіваємося вирішити до 1 листопада. Із заборони щодо розрахунків у валюті страховиків приберуть", - роз'яснює генеральний директор Української федерації страхування Галина Третьякова.
Іншою проблемою залишається якість взаємодії з державними органами. Страховики вже зверталися до Адміністрації президента з проханням "перезавантажити" регулятор. Але звернення страховиків переслали в Нацкомфінпослуг. Зокрема через бездіяльність, на думку страховиків, влади, учасники фінансового ринку зараз збираються організувати так званий "страховий майдан".
Питання у компаній є не тільки до Нацкомфінпослуг. Наприклад, у вересні компанія "Лемма" виграла Вищий адміністративний суд у спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові. "У 2013 році податкова, порушуючи всі правила, нарахувала нам 102 млн гривень ПДВ за основним платежем, 16,9 млн гривень за штрафними санкціями тощо. Почалися суди, - розповідає Forbes президент страхової компанії "Лемма" Сергій Чернишов. - Не дочекавшись завершення судового процесу, податкова, відразу після винесення повідомлень-рішень, подала подання до Мінекономрозвитку про обмеження "Леммі" ЗЕД".
За словами Чернишова, два накази Мінекономрозвитку зупинили ЗЕД "Лемми", яка протягом 10 років була лідером з експорту страхової послуги з території України, і заборонили контрагентам компанії ЗЕД з Україною. За підрахунками, через скасування зовнішньоекономічних договорів на 140 млн гривень бюджет України недоотримав понад 4 млн гривень прямого податку, не враховуючи непрямих доходів бюджету від надходження валюти та розміщення страхових резервів на території країни. "Чиновниками завдано прямої шкоди іміджу і бюджету країни, не кажучи вже про шкоду самій компанії, і за це ніхто не несе відповідальності. Відсутність механізму відповідальності буде і далі стимулювати використання податкових органів як інструменту тиску на бізнес в Україні", - вважає Чернишов.
Олег Давиденко з Aries, яка супроводжувала "Лемму" на судах із податковою, додає, що у бізнесу є багато запитань щодо перевірок з боку регулятора. "Нормативна база щодо перевірок прописана так, що трактувати її можна тільки на користь регулятора. Практика така, що на момент розгляду колегіальною комісією того чи іншого питання щодо СК рішення вже ухвалено", - зазначає Давиденко.
Галина Третьякова вказує, що за формальними ознаками в Україні можуть закрити майже будь-яку страхову компанію: "Відбирання ліцензії відбувається не за ознакою неплатоспроможності, а за формальними ознаками. У нас відбір ліцензії можливий у разі систематичного порушення законодавства. Під ним закон "Про страхування" розуміє два і більше порушень. Чиновники можуть використовувати це проти страховиків". Як приклад вона наводить страхову групу "ТАС" - 6 жовтня їм призупинили ліцензію на ведення страхової діяльності, а 20 жовтня - відновили. "Регулятор з першого дня створення міг закрити будь-яку страхову компанію за формальною ознакою. Але різниця між Нацкомфінпослуг і НБУ в тому, що у фінансового регулятора немає фондів або держгарантій, які дозволяють видавати рефінансування або закривати учасників ринку за неплатежі. Я думаю, що якби у Комісії були такі фінансові можливості, на страховому ринку відбувався б процес, схожий на нинішні події серед банків", - зазначив у бесіді з Forbes в.о. голови правління страхової групи "ТАС" Павло Фурсевич.
В УФС зазначають, що це відбувається з різними компаніями, які можна тримати під страхом відбору ліцензії за формальною ознакою, і закони України дозволяють це робити, що є основним елементом корупції. "Держава може за формальними ознаками пред'явити претензії до будь-якої страхової компанії. Тоді як держава повинна просто не допускати банкрутства", - каже Третьякова. Очевидно, що в умовах кризи без лібералізації умов нагляду деякі страховики можуть опинитися в дуже скрутному становищі.
Ще однією проблемою є багаторічне неухвалення законів, які можуть поліпшити ситуацію на страховому ринку загалом. Йдеться про закон "Про електронну комерцію", який може оптимізувати якість страхових сервісів. "Електронний поліс - це європейська модель розвитку. Приміром, у Великій Британії частка прямих продажів страхових продуктів фізособам становить близько 30% всього ринку, тоді як в Україні ця цифра не дотягує і до 1%. Електронний поліс зніме низку актуальних на сьогодні питань, пов'язаних із шахрайством під час оформлення полісів. Наприклад, його вже не можна буде оформити заднім числом або виписати підроблений документ", - пояснює голова правління компанії "Рітейл Страхування" Андрій Супрун.
У нинішніх умовах, синхронно із закриттям низки гравців, страховий сектор може пройти процес укрупнення, аналогічний подіям на банківському ринку. Початися ці процеси можуть через 3-6 місяців. Низку страхових компаній буде закрито через неплатоспроможність і відсутність підтримки з боку акціонерів. Водночас керуючий партнер компанії BritMark Олександр Саусь вважає, що великі страхові компанії почуваються добре. "У них навіть зростають портфелі за рахунок того, що невеликі гравці скоротили активність. Раніше низка компаній працювали з великими клієнтами тільки за указом. Наприклад, щоб податкова не ображала той чи інший бізнес, йому потрібно було застрахувати свої ризики у певного гравця. Але сьогодні таких вимог дедалі менше. Тому великі клієнти переходять на обслуговування до ринкових страховиків. З іншого боку, свої вимоги до клієнтів посилюють банки - вони погоджуються видавати кредити, тільки якщо клієнт застрахується в певній компанії", - розповідає Саусь.
Таким чином, до заходів, які можуть мінімізувати шкоду від кризи в економіці для страхового ринку, належать, зокрема, лібералізація валютних обмежень для перестрахування, запровадження рівних умов гри під час спілкування з чиновниками, контроль за корупційною складовою, ухвалення законів і нормативних документів, що прискорять розвиток ринку. Оскільки ці зміни не ухвалюють роками, а контролюючі органи, як і страхові лобісти, не можуть домогтися ухвалення нових правил, то й очікувати якогось ефективного розвитку сектора не доводиться. Так само як і можливості перестрахуватися від майбутнього виходу з ринку цілої низки страхових компаній: когось через боротьбу НБУ з конвертацією, когось через погану економічну ситуацію, а когось - просто "під шумок".
