Павло ЦАРУК: «Поліси, заявлені клієнтами як втрачені, «спливали» у страхових випадках з відшкодуванням на 30—50 тисяч гривень»

Павло ЦАРУК: «Поліси, заявлені клієнтами як  втрачені, «спливали» у страхових випадках з відшкодуванням на 30—50 тисяч гривень»

У країнах Західної Європи і США 15% виплат зі страхових випадків дістається шахраям. Таку оцінку дають закордонні експерти. Аналогічна статистика в Україні не відома. Цими цифрами не володіє навіть Нацкомфінпослуг, яка, зокрема, наглядає за вітчизняними страховими компаніями. Оскільки відповідальність за шахрайство (стаття 190 Кримінального кодексу України, ККУ) не стосується страхового шахрайства, то провадження за такими справами не належить до компетенції цього поважного органу. Він не веде статистики щодо кількості таких скоєних кримінальних злочинів. Проте його фахівці вважають, що доцільно встановити у ККУ особливості кваліфікації злочинів з шахрайства, вчинених на страховому ринку. Зазначені особливості мають бути визначені за результатами проведення Міністерством юстиції аналізу таких кримінальних справ.

Фахівці стверджують, що іноді важко розібратися, де невезіння, недбальство або нещасний випадок, а де шахрайство. Про те, з якими видами шахрайства зустрічаються учасники ринку на практиці і як пересічним громадянам уберегтися від них, «УК» розповідає голова правління страхової групи (СГ) ТАС Павло ЦАРУК.

Голова правління страхової групи ТАС Павло ЦАРУК— Які види страхування потерпають від шахрайства найбільше?

Найбільше «моторного» шахрайства — з полісами автоцивілки та «Зеленої картки». Викрадення авто — справа рук міжнародних шахраїв. Наприклад, одна машина всього за три дні опинилася в …Казахстані. А найбільша страхова виплата за викрадене авто сягла 1 мільйона гривень. У той же час шахрайство — це коли з автівкою нічогісінько не трапилося, а нам про неї повідомляють як про зниклу. На другому місці — майнове страхування. Наприклад, були історії з підпалами супермаркетів. Чомусь в одній мережі супермаркетів згоріли кілька магазинів підряд за невеликий проміжок часу. Це могли бути зовнішні розбірки або супермаркети підпалювали через проблеми у власників, яким потрібно було вийняти гроші зі страховиків. У зоні ризику і добровільне медичне страхування (ДМС). Це помилкові виклики лікаря та використовування полісів для своїх потреб або потреб рідних. Компанії закладають подібні ризики у ціну страховки.

— Розкажіть, будь ласка, про типові випадки шахрайства на вітчизняному ринку.

Наприклад, в автоцивілці клієнти беруть рахунки в СТО і просять «намалювати» більші цифри, хоча ми маємо стандарти розрахунків і калькуляції. Буває, клієнт домовляється зробити ремонт машини дешевший, але не на нашій СТО. Якщо це в межах нашої калькуляції, то заплющуємо очі. Поширене шахрайство і в «Зеленій картці». Основна проблема в цих двох видах страхування — поліс діє незалежно від його оплати. Причому за кордоном, як правило, діє лише оплачений поліс. У нас теж доцільно було б запровадити подібну систему. Адже оплата — це надійний спосіб зафіксувати дату початку дії поліса. Без цього механізму маємо шахрайську схему — агенти-шахраї, які отримали бланки полісів на руки, заднім числом оформлюють порожні бланки на вже розбиту машину. На цьому полюбляють спеціалізуватися «машини», які можемо побачити вздовж доріг з вивіскою «ОСЦПВ». Кілька наших центрів продажу намагалися працювати з такими машинами, але збитковість у них в 4 рази більша, ніж у тому самому населеному пункті в нормального агента. Ми таких недобросовісних агентів звільняємо та притягуємо до відповідальності.

У «Зеленій картці» на бланку, який передається в страхову компанію, пишуть дешевий транспортний засіб (скажімо, причеп), а клієнту видають його … на фуру або машину. Перший поліс коштує в кілька разів дешевше, і якщо у клієнта трапляються неприємності, то компанія втрачає кошти. Це наші ризики…Бувають випадки, коли поліси, що були заявлені клієнтами як втрачені, «спливали» у страхових випадках на 30—50 тисяч гривень. І ми мусили платити, бо це були поліси нашої компанії. Як бачимо, агенти, які заявили про їхню втрату… перепродали їх. До шахрайства з боку посередників відношу й перевипуск бланків полісів. Але це все матеріали для служби безпеки СК, і такі шахраї рано чи пізно опиняються за гратами.

Напружують «підстави» на дорогах. Биту машину підставляють в аварію. Наприклад, одного місяця в нашій компанії були однотипні випадки по всіх регіонах — шахраї підсовували у ДТП биті машини, перевіряючи, чи можна отримати за таким випадком страховку, чи надійно працює врегулювання в конкретній компанії. Ще одна незаконна схема — домовленість з представниками міліції, щоб зробити винним у аварії того, в кого є поліс (щоб платила страхова компанія). Або шахраї страхують побиту машину і пред’являють схожу на неї. Якщо немає якісних фотокарток на момент страхування, то важко їх розрізнити, а от підробку фото спеціалісти, як правило, бачать.

— Як ставитеся до ідеї запровадження електронних полісів?

Це також рішення, і ми його підтримуємо на 100%, але страховики ще не повністю готові продавати їх у пунктах продажу. Моторно-транспортне бюро України (МТСБУ) хоче, щоб з грудня 50% полісів випускалися в електронній формі. Але поки що ніхто не продемонстрував, що система працює коректно. У такому разі краще запровадити новацію на місяць пізніше, ніж мати проблеми на ринку.

— Наскільки небезпечне шахрайство серед страхових компаній?

Напевно, маєте на увазі схемне страхування? Це не шахрайство, а відмивання грошей. Деякі компанії навіть хизуються тим, що використовують прогалини законодавства і діють нібито за законом.

— Які поради ви дали б потенційним клієнтам страховиків, щоб уникнути обману?

Є хороша приказка: дешевий сир тільки у мишоловці. Громадяни стикаються з шахрайством, коли шукають хитромудрі варіанти. Я майже не знаю людей з мого кола, які б страхувалися у машинах з написом «ОСЦПВ», що стоять узбіч трас. Вони знають, що є ризик наразитися на неприємності. Коли поліс у 1,5 раза або на 20% дешевший, ніж у компанії брендової, то щось там не так. Мають людей насторожувати і шалені знижки. Може, звичайно, і «пронести», а може трапитися ситуація невиплати, як у клієнтів СК «Лафорт», «Добробут». Потрібно завжди брати до уваги ціну поліса (лакмусовий папірець якості послуг) і назву компанії. Коли у вас на полісі із «Зеленої картки» пишуть одну ціну, а візьмуть менше грошей, замисліться. Адже перспектива затягування виплат та судів нікому не до вподоби.

— Чи є у страховиків «чорний список» шахраїв?

Служби безпеки страхових компаній при підозрах на шахрайство розсилають повідомлення електронкою: є підозра у шахрайстві при випадку з такою-то машиною. І це ефективно. Як правило, шахраї «йдуть» відразу по кількох компаніях. Були випадки, коли машину підставляли для страховки по 5 компаніях. Крім того, МТСБУ почало робити такий список щодо агентів. У ньому 50 агентів-шахраїв. Але, на мій погляд, щодо одного-двох прізвищ таких агентів є певна суб’єктивність. Просто компанії дуже образилися на людей і спеціально у той список подали.

— Які законодавчі зміни здатні зробити перепони страховому шахрайству?

Певен, що річ не в законодавчих змінах, а в неефективності нашої судової системи. Головне, щоб не було обману щодо характеру страхової події або її місця. Виплати — це оцінка роботи компанії. Хоч би який професійний агент був, він не може все розповісти клієнту, а люди, зазвичай, договорів не читають. Культура страхування низька. А агенти люблять не договорювати…

— Що саме не договорюють?

Вони можуть замовчувати винятки з угод. В окремих компаніях, наприклад, їх буває кілька десятків. Необхідно мінімізувати число винятків, бо вони призводять до непорозуміння з клієнтом через недоотримані ним гроші.

ДОСЬЄ «УК»

Павло ЦАРУК. Народився 1977 року в місті Рівне. У 1999 році закінчив факультет економіки і менеджменту Рівненського державного технічного університету за спеціальністю «Економіка підприємства», а у 2000-му — аспірантуру Інституту економіки Національної академії наук України. Працював у ЗАТ «Страхова компанія «ТАС». З лютого 2012 року голова правління СГ «ТАС».